В Бобриці є своя загальноосвітня школа І ступеню ім. Петра Тимошенка.

Будівля Бобрицької восьмирічної школи була закладена у 1930-ті роки. Це була добротна дерев’яна споруда, в якій навчалися також діти із сусідніх сел: Луки, Забір’я та Жорнівки. Одного часу школа не працювала, а з 1993 року в цьому ж приміщенні почала функціонувати теперішня школа.

За бажанням учнів, вчителів, батьків з метою патріотичного виховання молодого покоління та з повагою світлої пам’яті до загиблих в роки Великої Вітчизняної війни, школі було присвоєно им’я Петра Сидоровича Тимошенко — п’ятнадцятирічного радянського хлопчика-розвідника, котрий у вересні 1941 року був розстріляний німецькими загарбниками. Через 72 роки у «Військовому щоденнику» відділу таємної польової поліції № 560 при штабі 29-го армійського корпусу Шостої німецької армії був виявлений запис від 10 вересня 1941 року. Був виявлений запис: «Відділ при штабі 29-го АК повідомляє про допит та розстріл шпигуна Петра Петрова із Гнатівки». Як виявилося, потрапивши до рук фашистів, юнак назвав своє справжнє ім’я та місце народження — Петро із Гнатівки (село недалеко від Бобриці). А агентурний псевдонім «Петров», який він отримав від радянської розвідки, Петро вказав свідомо, можливо сподіваючись, що таким чином радянське командування дізнається про долю свого розвідника.

Вже в наш час, подвиг Петра Тимошенка було посмертно відзначено медаллю «За мужність та відвагу».

В школі є нова матеріальна база: відремонтовані класні приміщення, облаштовані кімнати відпочинку, є три комп’ютери, нові парти та внутрішні туалети.